Women and Justice: Keywords

Legislation

Кодекс законів про працю України № 322-VIII 1971, статті 179, 183: відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною, перерва для годування (Labor Code, arts. 179, 183: maternity leave, childcare leave, breastfeeding breaks) (1971)

Employment discrimination

Article 179 of the Code of Labor Laws establishes that women shall be granted a paid maternity leave for 70 calendar days before childbirth and for 56 calendar days after childbirth, counting from the day of childbirth. A positive step in gender policy is the adoption of the Law of Ukraine 'On Amendments to Certain Legislative Acts Concerning Ensuring Equal Opportunities for Mothers and Fathers to Care for a Child'. Thus, this Law added the following rules to Article 179: (i) at the woman's or man’s request, they shall be granted childcare leave before the child reaches the age of three, with the payment of benefits during these periods in accordance with the law; (ii) enterprises, institutions, and organizations can, at their own expense, provide one of parents with partially paid leave and unpaid childcare leave for a longer period; (iii) if a child needs home care, a woman or a man shall be granted unpaid leave for the duration specified in the medical recommendation, but not longer than when the child reaches the age of six. Before these amendments, the child's father could receive such a leave on the basis of an official document, for example, which confirmed that the child's mother started work before the end of her leave, and maternity benefits ended. This was also facilitated by stereotypes that childcare is a "female" role and duty. Now parents have the right to choose which parent will take leave, and which parent will work. Article 183 guarantees the right of a woman who has a child under the age of 18 months to additional breaks for breastfeeding, in addition to the general rest and lunch break. Breastfeeding breaks shall be included in working hours and paid the average salary.

Стаття 179 Кодексу законів про працю встановлює, що жінкам надається оплачувана відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами тривалістю 70 календарних днів до пологів і 56 календарних днів після пологів, починаючи з дня пологів. Позитивним кроком у ґендерній політиці є прийняття Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька щодо догляду за дитиною". Так, цим Законом статтю 179 доповнено наступними нормами: (I) за бажанням жінки або чоловіка їм надається відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з виплатою допомоги протягом цих періодів відповідно до закону; (II) підприємства, установи та організації можуть за власний рахунок надавати одному з батьків частково оплачувану відпустку та відпустку без збереження заробітної плати по догляду за дитиною на більший строк; (III) якщо дитина потребує домашнього догляду, жінці або чоловіку надається відпустка без збереження заробітної плати тривалістю, зазначеною в медичному висновку, але не довше досягнення дитиною шестирічного віку. До цих змін батько дитини міг отримати таку відпустку на підставі офіційного документа, наприклад, який підтверджував, що мати дитини вийшла на роботу до закінчення відпустки, а виплата допомоги по вагітності та пологах припинилася. Цьому також сприяли стереотипи про те, що догляд за дитиною – це "жіноча" роль і обов'язок. Тепер батьки мають право вибирати, хто з батьків піде у відпустку, а хто працюватиме. Стаття 183 гарантує право жінці, яка має дитину віком до 18 місяців, на додаткові перерви для годування, крім загальної перерви для відпочинку харчування. Перерва для годування включається в робочий час і оплачуються за середнім заробітком.

Закон України "Про відпустки" (№ 504/96-ВР), (Law of Ukraine 'On leave' No 504/96-ВР of 1996) (1996)

Employment discrimination

The Law provides a number of benefits and guarantees for women. In particular, annual basic and additional full-time leave in the first year of work is provided to employees after six months of continuous work at the enterprise, institution, or organization. However, until this term, such leave may be granted to women (at their request) before or after maternity leave, as well as to women who have two or more children under the age of 15 or a child with a disability. Also, mentioned above categories of women have the right to receive annual leave at their request at a time convenient for them. The Law also guarantees women's right to leave in connection with pregnancy and childbirth (this means that women shall be granted a paid maternity leave for 70 calendar days before childbirth and for 56 calendar days after childbirth, counting from the day of childbirth). According to amendments to the Law, a child's father, after the end of maternity leave, can use childcare leave (parental leave) until his child reaches the age of three. In addition, a man whose wife has given birth to a child has the right to a one-time paid paternity leave of up to 14 calendar days after the birth of the child. These changes were introduced in the year 2021 by the Law of Ukraine 'On Amendments to Certain Legislative Acts Concerning Ensuring Equal Opportunities for Mothers and Fathers to Care for a Child'. Such a step brings Ukraine closer to the policy of gender equality. Both women and men have the same rights and responsibilities regarding the upbringing of their children.

Закон передбачає ряд пільг та гарантій для жінок. Зокрема, щорічні основна та додаткові відпустки повної тривалості в перший рік роботи надаються працівнику після шести місяців безперервної роботи на підприємстві, в установі, організації. Але до цього терміну така відпустка може надаватися жінкам (за їх бажанням) до або після відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, а також жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда. Також вищезазначені категорії жінок мають право на отримання щорічної відпустки за їх бажанням у зручний для них час. Закон також гарантує жінкам право на відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами (це означає, що жінкам надається оплачувана відпустка тривалістю 70 календарних днів до пологів і 56 календарних днів після пологів, починаючи з дня пологів). Відповідно до змін до Закону, батько дитини після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами може використати відпустку по догляду за дитиною до досягнення дитиною трирічного віку. Крім цього, чоловік, дружина якого народила дитину, має право на одноразову оплачувану відпустку по догляду за дитиною тривалістю до 14 календарних днів після народження дитини. Ці зміни були внесені у 2021 році Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька щодо догляду за дитиною". Такий крок наближає Україну до політики гендерної рівності. І жінки, і чоловіки мають однакові права та обов'язки щодо виховання дітей.

Código Laboral (Ley 213 de octubre 19, 1993) (1993)

Employment discrimination, Gender discrimination

This law serves as Paraguay’s Labor Code, which contains provisions that prohibit any gender-based discrimination in the workplace and guarantee the equal treatment between men and women, such as Articles 47 and 128. In turn, article 130 prohibits employers to assign risky labors to pregnant women. Articles 133 and 134 provide rights for lactating women, including requiring maternity leave and lactating rooms within the company.

Esta ley contiene el Código Laboral de Paraguay, el cual fija disposiciones que prohíben cualquier discriminación basada en el género en el lugar de trabajo y garantizan la igualdad de trato entre hombres y mujeres, como los artículos 47 y 128. A su vez, el artículo 130 prohíbe a los empleadores asignar labores riesgosas a mujeres embarazadas. Los artículos 133 y 134 prevén derechos para las mujeres lactantes, incluido el requisito de licencia por maternidad y salas de lactancia dentro de la empresa.

Ley 5508 de 2015 para la Protección de la Maternidad y la Lactancia, octubre 28, 2015 (2015)

Employment discrimination, Gender discrimination

This law promotes, protects, and supports motherhood and breastfeeding for working women, up to 24 months of age, to ensure the proper care of the children. On this note, every pregnant worker shall have the right to access a maternity leave, for a period of 18 uninterrupted weeks, regardless the type of contract under which she provides a service. This leave will be extended to 24 weeks in cases of baby’s severe diseases or premature births. Mothers have the right to receive their regular salary during maternity leave.

Esta ley promueve, protege y apoya la maternidad y lactancia de la mujer trabajadora, hasta los 24 meses de edad del menor, asegurando el cuidado adecuado de los hijos. En este sentido, toda trabajadora embarazada tendrá derecho a acceder a la licencia de maternidad, por un período de 18 semanas ininterrumpidas, independientemente del tipo de contrato bajo el cual preste un servicio. Este permiso se extenderá a 24 semanas en caso de enfermedades graves del bebé o parto prematuro. Las madres tienen derecho a recibir su salario regular durante la licencia de maternidad.

Ley 1468 de junio 30, 2011 (2011)

Employment discrimination, Gender discrimination

This law modified articles 236, 239, 57, and 58 of the Labor Code, among other provisions to establish special labor protections for pregnant and lactating women. The law prohibits the dismissal of pregnant or lactating women without cause and without prior permission of a labor inspector. It also granted women the right to receive their regular salary during a 14-week maternity leave.

Esta ley modificó los artículos 236, 239, 57 y 58 del Código Sustantivo del Trabajo, entre otras disposiciones. Su intención es establecer protecciones laborales reforzadas para las mujeres embarazadas y lactantes. En esta medida, la ley establece la prohibición de despedir a una mujer embarazada o lactante sin causa y sin permiso previo de un inspector de trabajo. También otorgó a las mujeres el derecho a recibir su salario regular durante una licencia de maternidad de 14 semanas.

Lei do Trabalho: Lei nº 27/2007 (Labor Act) (2007)

Employment discrimination, Gender discrimination

The law governs rights associated with labor. The law grants women the right to a 60-day paid maternity leave. In contrast, fathers receive a one-day paternity leave on the day immediately following the birth of the child. The law also provides that mothers have the right to up to 30 absences from work per year in order to care for minor children who are either sick or have suffered an accident.



Mutterschutzgesetz (Maternity Protection Act) (1979)

Abortion and reproductive health rights, Employment discrimination, Gender discrimination

Pregnant employees are prohibited from working during the eight-week period prior to giving birth and the eight-week period after giving birth. During this period, the mother is entitled to receive maternity pay, which is calculated as the employee’s average earnings during the three calendar months prior to the prohibition of work. After the prohibition period, women may take an additional period of parental leave (Karenz) until the child reaches the age of two. During this period, a mother (or father, if he has taken paternity leave, although both parents may not take leave concurrently) will not receive remuneration through her (or his) employer, although the parent taking leave may receive a child allowance through social insurance during this time. Pregnant employees and parents on parental leave may not be terminated from employment during that time and for a period of four weeks after returning to work. The Act also provides regulations for permissible types of work for pregnant women, women who are breastfeeding, and women who have recently given birth (i.e., prohibition of certain physical work and manual labor, handling of chemicals, work where the woman must sit or stand for long periods with no break, etc.) and regulations regarding the times pregnant and breastfeeding employees may work (i.e., must not work between the hours of 8 p.m. and 6 a.m., nor Sundays or public holidays).

Schwangeren Angestellten ist das Arbeiten während eines Acht-Wochen-Zeitraums vor der Kindesgeburt und nach der Kindesgeburt untersagt. Während des Zeitraums hat die Mutter einen Anspruch auf das sog. Wochengeld. Die Höhe dessen richtet sich nach dem Durchschnittsgehalt der Angestellten innerhalb der letzten drei Kalendermonate, bevor der Arbeitsuntersagung. Nach dem Zeitraum, in dem die Mutter nicht arbeiten darf, kann sie optional noch weitere Elternzeit, sog. Karenz, in Anspruch nehmen, bis das Kind ein Alter von zwei Jahren erreicht. In der Karenzzeit können Mutter oder Vater, je nachdem wer die Karenz in Anspruch genommen hat (niemals beide gleichzeitig), keine Vergütung von ihrem Arbeitnehmer verlangen, sie erhalten allerdings einen Kindesunterhalt von der Sozialversicherung. Schwangere Angestellte und Eltern in Elternzeit können während dieser Zeit und bis zu vier Wochen nach ihrer Rückkehr nicht gekündigt werden. Das MuSchG enthält darüber hinaus auch Regeln bezüglich der Arbeit, die schwangeren, stillenden und Frauen, die kürzlich gebärt haben, gestattet ist – insbesondere verboten: körperlich besonders anstrengende Arbeit, der Umgang mit Chemikalien, Arbeit, bei der die Frau ohne Pause lange sitzen oder stehen muss, etc. Außerdem enthält das MuSchG Regeln zur Arbeitszeit, die schwangeren und stillenden Angestellten gestattet ist – nicht zwischen 20 Uhr und 6 Uhr; nicht an Sonntagen und staatlichen Feiertagen.

Domestic Case Law

Du Bois-Hammond v. Ariel Anti-Discrimination Tribunal Queensland (2004)

Employment discrimination, Gender discrimination

The complainant worked as a Reservations Manager at the Raging Thunder Pty where both respondents, Cole and Ariel, were directors. The complainant became pregnant and went on maternity leave in agreement with the directors that she would return to the company at the same position after her maternity leave. Closer to the date when the complainant was about to return back from her maternity leave, she contacted Mr. Cole and discussed the possibility of returning on a part-time basis, but Mr. Cole informed her it was not possible for a managerial position to be part-time. The complainant tried to contact Mr. Cole again to inform him that she was willing to work full-time, but could not reach him, so she sent him the message through the receptionist. After several calls with Mr. Cole and without a definitive answer on her return date to work, Mr. Ariel called the complainant to inform her of a company restructuring and that her position was no longer available and that the two newly introduced positions were already filled by her colleagues. The complainant asked if they were going to offer any similar positions, but Mr. Ariel told her they had no more positions and he would not create one for her. The complainant suffered emotional distress and financial loss due to becoming redundant, therefore filed for this complaint seeking compensation. The complainant alleged that, due to her pregnancy and maternity leave, the respondents (i) failed to discuss the terms of her returning to work; (ii) failed to discuss her offer to work part-time;(iii) failed to appoint her in the new position of Call Center Manager and appointed Ms. S. instead; (iv) failed to appoint her in the new created position of 2IC and appointed Ms. G.; and, (v) failed to offer her an alternative position. The Anti-Discrimination Tribunal did not find the respondents liable for all of the complainant’s allegations, but ruled that the company and Mr. Ariel failed to offer the complainant the 2IC position after restructuring even though she was more experienced and familiar with this role than Ms. G., who was only covering for the complainant during her maternity leave. Thus, the Tribunal found that the reason for not offering this position to the complainant was due to her maternity leave. The company and Mr. Ariel also failed to offer the complainant any alternative position, again due to her maternity leave, and therefore her return was not considered while planning the restructuring of the company. The Tribunal found that respondents did not discriminate against complainant in conversations about her returning to work, in not discussing her offer to work part-time, in choosing to restructure, or in failing to appoint her in the Call Center Manager position under the Anti-Discriminatory Act 1991. However, the Tribunal did find that if complainant had not been on maternity leave at the time of the restructuring, she would have been offered the 2IC position, and that decision constituted pregnancy discrimination on the part of the first and third respondents. Also, the Tribunal found the failure to offer complainant a suitable alternative position constituted pregnancy discrimination. Therefore, the Tribunal ruled a compensation sum to be paid the complainant.